СПОСІБ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РАК ЯЄЧНИКА
Заявка належить до галузі медицини, а саме — онкології, і може бути використана при лікуванні хворих на рак яєчника. Хірургія та хіміотерапія є пріоритетними методами лікування раку яєчника. Ці основні методи лікування направлені на елімінацію макроскопічної пухлини, але пригнічують проліферацію клітин імунної системи [1, 2]. За прототип нами обрано метод комплексного лікування хворих на рак яєчника, що включає циторедуктивну операцію і післяопераційну ад'ювантну хіміотерапію (Стенина М.Б. Химиотерапия первой линии при раке яичников: стандарты и нерешенные вопросы //Практическая онкология. - 2000. - № 4 - С. 25-31). Спосіб виконується наступним чином: хворим на рак яєчника після проведення пангістеректомії, видалення основних осередків пухлини, сальника проводиться 6 циклів хіміотерапії (внутрішньовенно цисплатин 100 мг/м2 + циклофосфан 800 мг/м2 кожні 3 тижні). Після закінчення комплексного лікування проводиться моніторинг захворювання (динаміка пухлинного маркера СА-125, ультразвукове дослідження, клінічне спостереження). Позитивним в прототипі є те, що в результаті лікування частково видаляються макроскопічні прояви захворювання, а використання хіміотерапії дозволяє досягти подовження тривалості ремісії у хворих. Недоліком даного способу є те, що ці основні методи лікування направлені на елімінацію макроскопічної пухлини, але жоден з них не здатний видалити з організму всі пухлинні клітини. Хірургічне та хіміотерапевтичне лікування впливають цитотоксично не тільки на пухлину, а й на клітини нормальних тканин організму хворих, зокрема на проліферацію клітин імунної системи, що негативно впливає не тільки на загальний стан хворих, а також на протипухлинний імунітет. В основу винаходу поставлено задачу удосконалити спосіб комплексного лікування хворих на рак яєчника шляхом проведення специфічної імунізації протипухлинною аутологічною вакциною (ПАВ), що забезпечує відновлення пошкодженого імунітету, підвищує протипухлинну резистентність та покращує віддалені результати лікування і якість життя пацієнток [3,4]. Поставлена задача вирішується наступним чином. Хворим на рак яєчника після проведення пангістеректомії, видалення основних осередків пухлини, сальника проводиться 6 циклів хіміотерапії (внутрішньовенно цисплатин 100 мг/м2 + циклофосфан 800 мг/м2 кожні З тижні). Через 21 день після закінчення післяопераційної хіміотерапії розпочинають вакцинацію ПАВ. Повний курс вакцинації складається з 3-х ін'єкцій підшкірно в зони уздовж хребта, в дозі 35 мг за вмістом білка на одну ін'єкцію з інтервалами 7 діб і ревакцинацією через 1 і 6 місяців. Матеріалом для виготовлення ПАВ є пухлинна тканина раку яєчника, одержана безпосередньо від хворих під час операції, що з метою підвищення імуногенності (антигенності) оброблена відповідним чином. Для приготування ПАВ в стерильних умовах під час операції брали частину видаленої пухлини, приблизно 3-5 г, очищали від некротичних ділянок, заморожували при температурі -20°С і зберігали в замороженому стані до терміну проведення імунізації. В умовах лабораторії шляхом інкубації пухлинних клітин в культуральній рідині мікроорганізму B.subtilis B-7025 виготовлялася ПАВ. Місцеві і загальні реакції спостерігали впродовж 2 тижнів після введення ПАВ. Одночасно аналізувалися гематологічні показники. При використовуванні ПАВ не відмічено алергічних реакцій і ускладнень, які б істотно впливали на загальний стан хворих. У 16% хворих спостерігалися пірогенні реакції транзиторного характеру, підвищення температури тіла до 37,5-37,8°С впродовж 4-6 годин. Ці реакції не вимагали застосування жарознижуючих засобів і не зумовлювали скарг з боку хворих. В окремих випадках спостерігали місцеві реакції: у 18% випадків через 15-30 хвилин після ін'єкції на її місці відмічена гіперемія шкіри на ділянці 1-2 см , яка проходила самостійно через добу. В процесі клінічного використання не відмічено алергічних реакцій на введення вакцини і появи інфільтратів в місці введення. Приблизно у 25% хворих відмічені нерізкі пірогенні реакції на введення вакцини - до 37,5-37,8°С, що легко купіруються одноразовим прийомом парацетамола, іноді - незначна болючість на місці ін'єкції. Переконливими прикладами ефективності запропонованого способу є витяги із історій хвороб 2 хворих. І. Хвора К., 1953 року народження (історія хвороби №7521) поступила в відділення онкогінекології 12.12.2000 року з діагнозом рак яєчників ст. III, кл. гр. II, матастаз в праві пахові лімфатичні вузли. 13.12.2000 року хворій виконана операція: пангістеректомія з пухлинами яєчників, оментектомія. Патогістологічне заключения 21143-55/00 від 19.12.2000 p.: низькодиференційований залозистий рак яєчника з некрозами тканини пухлини. В сальнику та лімфовузлах метастази раку. Після операції хвора одержала 6 курсів хіміотерапії за схемою: цисплатин 100 мг/м2 + циклофосфан 800 мг/м2 внутрішньовенно кожні 3 тижні. Перше введення ПАВ проводилося на 21 добу після закінчення хіміотерапії. Повний курс вакцинації складається з 3-х ін'єкцій підшкірно в зони вздовж хребта, в дозі 35 мг за вмістом білка на одну ін'єкцію з інтервалами 7 діб і ревакцинацією через 1 і 6 місяців. При використанні ПАВ не спостерігалось алергічних реакцій і ускладнень, які б істотно впливали на загальний стан хворої. Відмічена пірогенна реакції транзиторного характеру, підвищення температури тіла до 37,5-37,8°С впродовж 4-6 годин. Ці реакції не вимагали застосування жарознижуючих засобів і не зумовлювали скарг хворої. На місці ін'єкції відмічена гіперемія шкіри на ділянці 1-2 см2 через 15-30 хвилин після ін'єкції, яка зникла самостійно через добу. Імунологічні показники хворої після проведеної вакцинації покращились, особливо чинники протипухлинного імунітету, що і представлено в табл. 1. На даний час хвора спостерігається без проявів рецидиву захворювання впродовж 6-ти років: (за результатами УЗД та пухлинасоційованих маркерів). II. Хвора В., 1958 року народження (історія хвороби №5168) поступила в відділення онкогінекології 21.07.2003 року з діагнозом рак яєчників ст. III, кл. гр. II. 22.07.2003 року хворій виконана операція: пангістеректомія з пухлинами яєчників, оментектомія. Патгістологічне заключения 16226-33/03 від 29.07.2003 p.: Аденокарцинома яєчників з ділянками папілярної будови, залозисто-солідної та світлоклітинної будови, карциноматоз сальника. Після операції хвора одержала 6 курсів хіміотерапії за схемою: цисплатин 100 мг/м2 + циклофосфан 800 мг/м2 внутрішньовенно кожні 3 тижні. Перше введення ПАВ проводилося на 21 добу після закінчення хіміотерпапії. Повний курс вакцинації складається з 3-х ін'єкцій підшкірно в зони вздовж хребта, в дозі 35 мг за вмістом білка на одну ін'єкцію з інтервалами 7 діб і ревакцинацією через 1 і 6 місяців. При використанні ПАВ не відмічено алергічних реакцій і ускладнень, які б істотно впливали на загальний стан хворої. Відмічена пірогенна реакції транзиторного характеру, підвищення температури тіла до 37,5-37,8°С впродовж 4-6 годин. Ці реакції не вимагали застосування жарознижуючих засобів і не зумовлювали скарг хворої. На місці ін'єкції відмічена гіперемія шкіри на ділянці 1-2 см2 через 15-30 хвилин після ін'єкції, яка зникла самостійно через добу. Хвора спостерігається 3 роки без проявів рецидиву захворювання(за результатами УЗД та пухлинасоційованих маркерів). Імунологічні показники хворої після проведеної вакцинації покращились, особливо чинники протипухлинного імунітету, що і представлено в табл. 2 Клінічні дослідження способу комплексного лікування хворих на рак яєчника з включенням ПАВ проводили у відділенні онкогінекології Інституту онкології АМН України. Вивчення ефективності комплексного лікування хворих на рак при III-IV стадії (Т3а-cN0-1M0-1) захворювання після циторедуктивної операції та ад'ювантної хіміотерапії проаналізовано у 85 пацієнток (у 45 хворих в схему комплексного лікування включена вакцинація аутологічною протипухлинною вакциною(основна група), 40 хворим в комплексну схему лікування імунотерапія не включалась (група контролю) з 2002 по 2005 pp. Вік хворих основної групи був від 29 до 73 років (середній вік 52,8±1,8), в контрольній від 32 до 71 років (середній вік 53,3±1,9). Розподіл хворих залежно від гістологічної будови пухлин представлено в табл. 3. Розподіл хворих залежно від гістологічної структури пухлин був таким: серозні карциноми - 73,3%, муцинозні карциноми - 8,8%, ясноклітинні карциноми - 6,6%, недиференційовані - 4,4%, змішані - 4,4%, ендометриоїдні -2,2% в основній групі; серозні карциноми - 67,5%, муцинозні карциноми - 12,5%, ясноклітинні карциноми - 7,5%, недиференційовані - 7,5,%, змішані - 5,0% в контрольній групі. Розподіл хворих залежно від ступені циторедукції представлено в табл. 4. Після операції хворим проведено по 6 курсів поліхіміотерапії, цисплатин 100 мг/м2, циклофосфан 800 мг/м2 внутрішньовенно. Зазначені групи були однорідними за віком, стадіями захворювання, наявністю супроводжуючої патології, видами оперативних втручань, всі пухлини були епітеліальними. Отже хворі в досліджуваних групах були з найбільшим поширенням злоякісного процесу, тобто з найвищим ризиком розвитку рецидивів, а отже з найгіршим прогнозом для виживаності. Виживаність лікованих пацієнтів визначали актуріальним методом, порівняльний аналіз виживання проводили за допомогою Логранк-критерію (табл. 5). Класифікацію пухлин проводили за системою TNM 6-го видання. Основними критеріями ефективності лікування були якість і тривалість життя лікованих пацієнтів. Встановлено, що проведення імунотерапії протипухлинною аутовакциною після стандартного комплексного лікування задовільно переноситься хворими, не викликає ускладнень, сприяє зниженню рівня рецидивів та метастазів. Відмічена нормалізація імунологічних показників у пацієнтів, що лікувались запропонованим способом. Вивчені результати ефективності лікування хворих на рак яєчника при використанні протипухлинної аутовакцини в комплексному лікуванні, показники 3-річної виживаності при використанні ПАВ в 2 рази вищі ніж в контрольній групі -26,7% та 13,2 відповідно, разом зі збільшенням показників виживаності, пацієнток з використанням ПАВ покращується і якість життя в цих групах до 37% і 65% відповідно. Застосування протипухлинної аутовакцини (ПАВ) викликає у хворих розвиток довготривалої імунної реакції, що пригнічує або стримує появу рецидиву і метастазів пухлинного процесу. Джерела інформації 1. Винокуров В.Л. Рак яичников: закономерности метастазирования и выбор адекватного лечения больных //СПб: ООО≪Издательство ФОЛИАНТ≫, 2004. - 336 с. 2. Опухоли яичников (клиника, диагностика, лечение /Под ред. И.В. Поддубной. - М: ООО ≪Клевер Принт≫, 2004. - 84 с. 3. Патент № 57869, України. 7 МІЖ А 61 К 35/12. Спосіб одержання протипухлинної аутовакцини /Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України. Потебня Г.П., Лісовенко Г.С., Черемшенко Н.Л., Танасієнко О.А., Чехун В.Ф. (UA). - 3. № 2001064158. Заявл. 15.06.01. Опубл. 15.07.03. 4. Протипухлинна активність вакцин, одержаних за допомогою фільтрату культуральної рідини B.mesentericus АБ- 56 або антибіотика /Т.П. Потебня, Н.Л. Загадарчук, З.Д. Савкова та ін. //Клінічна хірургія. - 1998. - № 1.-С 37-38. 5. Стенина М.Б. Химиотерапия первой линии при раке яичников: стандарты и нерешенные вопросы //Практическая онкология. - 2000. - № 4. - С. 25-31 (прототип). Винахід належить до галузі медицини, а саме - онкології, і може бути використаний при лікуванні хворих на рак яєчника. Спосіб комплексного лікування хворих на рак яєчника за винаходом передбачає циторедуктивну операцію та ад'ювантну хіміотерапію, причому додатково через 21 день після закінчення комплексного лікування тричі з інтервалами в 7 діб вводять протипухлинну аутологічну вакцину підшкірно в зони вздовж хребта, в дозі 35 мг за вмістом білка на одну ін'єкцію, та ревакцинацію проводять одноразово в такій же дозі через 1 і 6 місяців. Спосіб лікування хворих на рак яєчника, що передбачає циторедуктивну операцію та ад'ювантну хіміотерапію, який відрізняється тим, що через 21 день після закінчення комплексного лікування тричі з інтервалами в 7 діб вводять протипухлинну аутологічну вакцину підшкірно в зони вздовж хребта, в дозі 35 мг за вмістом білка на одну ін'єкцію, ревакцинацію проводять одноразово в такій же дозі через 1 і 6 місяців. Офіційний бюлетень "Промислова власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2008, N 16, 26.08.2008. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. Таблиця 1
Показники імунограми до і після вакцинації ПАВ хворої К.
Імунологічні показники Одиниці виміру Нормальні показники Показники до вакцинації Показники після вакцинації Лейкоцити % 109/л 4-9 3,2 5,5 Еозинофіли % 0,5-5 5,5 3 109/л 0,02-0,3 0,176 0,165 Базофіли % 0-1 1 0 109/л 0-0,07 0,03 Палочкоядерні % 1-6 0,5 0 109/л 0,04-0,3 0,016 Сегментоядерні % 47-72 50 47 109/л 2,0-5,5 1,600 2,585 Моноцити % 3-11 7 8 109/л 0,09-0,6 0,224 0,440 Лімфоцити % 19-37 34,5 41 109/л 1,2-3,0 1,104 2,255 ВГЛ % 3-8 1,5 1 109/л 0,2-0,5 0,048 0,055 CD 3+(Тлімф. тот.) % 75,3±3,8 82 67 109/л 0,90±0,26 0,91 1,51 СБ20+(В-лімф.) % 8,0±1,7 3 7 109/л 0,10±0,03 0,03 0,16 CD4+(T індук.- хелпери) % 45,7±2,7 37 25 109/л 0,55±0,16 0,41 0,56 CD8+ (Т цитот. супресори) % 21,3±2,1 33 31 109/л 0,25±0,1 0,36 0,70 CD 16+(Ж- клітини) % 22,9±3,4 11 17 109/л 0,35±0,07 0,12 0,38 CD HLA-DR+
(активов, лімф.) % 23,8±2,6 40 38 109/л 0,36±0,05 0,44 0,86 CD11b(мол. адгезії) % 22,5±2,1 54 109/л 0,31±0,03 0,60 СО95(рецептор, що
опосередковує апоптоз) % 52,7±7,9 42 68 109/л 0,77±0,16 0,46 1,53 CD38 (активаційний
антиген) % 40,3±6,9 - 14 109/л 0,58±0,16 - 0,32 CD4/CD8 1,3-2,6 1,1 0,81 Таблиця 2
Показники імунограми до і після вакцинації пухлинною аутовакциною хворої В.
Імунологічні показники Одиниці виміру Нормальні показники Показники до вакцинації Показники після вакцинації Лейкоцити % ± 109/л 4-9 3,2 3,7± Еозинофіли % 0,5-5 5,5 3± 109/л 0,02-0,3 0,176 0,111± Базофіли % 0-1 1 0 109/л 0-0,07 0,03 Палочкоядерні % 1-6 0,5 11± 109/л 0,04-0,3 0,016 0,407± Сегментоядерні % 47-72 50 41± 109/л 2,0-5,5 1,600 1,1517± Моноцити % 3-11 7 6± 109/л 0,09-0,6 0,224 0,222± Лімфоцити % 19-37 34,5 39± 109/л 1,2-3,0 1,104 1,443± ВГЛ % 3-8 3-8 0 109/л 0,2-0,5 0,2-0,5 CD3+(T лімф.тот.) % 75,3±3,8 72± 76± 109/л 0,90±0,26 ± 1,09± СО20+(В-лімф.) % 8,0±1,7 10± 4± 109/л 0,10±0,03 ± 0,06± CD4+(T індук. - хелпери) % 45,7±2,7 47± 46± 109/л 0,55±0,16 ± 0,66± CD8+ (Т цитот.- супресори) % 21,3±2,1 23± 34± 109/л 0,25±0,1 ± 0,49± CD 16+ (NK - клітини) % 22,9±3,4 18± 20± 109/л 0,35±0,07 ± 0,29± CD HLA-DR+ (активов. імф.) % 23,8±2,6 19± 27± 109/л 0,36±0,05 ± 0,39± CD11b(мол. адгезії) % 22,5±2,1 35± 109/л 0,31±0,03 ± СО95(рецептор, що опосередковує апоптоз) % 52,7±7,9 42± 77± 109/л 0,77±0,16 1,11± CD38 (активаційний антиген) % 40,3±6,9 44± 109/л 0,58±0Д6 0,63± CD4/CD8 1,3-2,6 2,1 1,3 Таблиця 3
Розподіл хворих залежно від гістологічної будови пухлин
Гістотип пухлин Основна група Контрольна група Кількість хворих % Кількість хворих % Серозна 33 73,3 27 67,5 Муцинозна 4 8,8 5 12,5 Ясноклітинна 3 6,6 3 7,5 Недиференційо вана 2 46,8 3 7,5 Змішана 2 4,4 2 5,0 Ендометриоїдна 1 2,2 - - Всього 45 40 Таблиця 4
Розподіл хворих залежно від ступені циторедукції
Гістотип пухлин Основна група Контрольна група Кількість хворих % Кількість хворих % Оптимальна циторедукція (залишкова пухлина відсутня) 12 26,6 10 25,0 Субоптимальна циторедукція (залишкова пухлина 1-2 см в найбільшому вимірі) 21 46,8 22 30,0 Неоптимальна циторедукція (залишкова пухлина >2 см в найбільшому вимірі) 12 26,6 8 20,0 Всього 45 40 Таблиця 5 Показники виживаності хворих Показники виживаності Основна група Контрольна група 12 88,8±3,7 80,1±3,4 24 47,8±4,5 20,5±4,7 36 26,7±5,6 13,2±5,4